У пацієнтів із посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) високий рівень коморбідності психічних розладів.
Коморбідні психічні розлади
За даними Національного дослідження коморбідності, 16% пацієнтів з ПТСР мають один супутній психічний розлад, 17% - два, а 50% - три і більше. Депресивні розлади, тривожні розлади та зловживання психоактивними речовинами у 2-4 рази частіше зустрічаються у пацієнтів із ПТСР, ніж у загальній популяції. Зловживання психоактивними речовинами часто пов’язане із спробами пацієнта самостійно усунути симптоми.
Приблизно 20% людей із ПТСР повідомляли про зловживання алкоголем чи іншими речовинами задля зниження напруження.
Далі ми опишемо інші важливі категорії розладів чи симптомів.
Розлади особистості
Пацієнти з ПТСР мали підвищену частоту супутніх межових розладів особистості та антисоціальних розладів у порівнянні із загальною популяцією. ПТСР асоціюється з підвищеною ймовірністю наявності антисоціального розладу особистості протягом життя та минулого року (співвідношення шансів варіюється від 1,8 до 3,3) у національно репрезентативній вибірці США.
У деяких випадках клініцистам важко диференціювати симптоми ПТСР у пацієнтів із межовим розладом особи (МРО). Велика вибірка США показала, що 24% пацієнтів із ПТСР мали діагноз МРО. Порівняно з людьми, які мали лише ПТСР або тільки МРО, люди з коморбідними ПТСР та МРО мали більший рівень коморбідності, підвищену ймовірність суїцидальних спроб та високий рівень травматичних подій у дитинстві.
Соматичні симптоми
Дослідження показують, що ймовірність появи соматичних симптомів у пацієнтів із ПТСР у 90 разів вища, ніж у пацієнтів без цього розладу.
Медичні супутні захворювання
Дані досліджень свідчать, що вплив травматичних подій та ПТСР пов’язаний з низкою фізичних захворювань. Наприклад, великі проспективні епідеміологічні дослідження та ретроспективний аналіз даних показали, що у пацієнтів з ПТСР захворювання кісток та суглобів, неврологічної, серцево-судинної, дихальної або метаболічної систем зустрічаються в 1,5-3 рази частіше, ніж у осіб без ПТСР.
Дослідження виявили високу частотність багатьох медичних станів та факторів ризику, що супроводжують ПТСР: фактори ризику серцево-судинних та легеневих захворювань – включаючи ожиріння, дисліпідемію, паління, гіпертонію та діабет II типу у жінок.
Приклади досліджень включають:
- Популяційне дослідження, що включало 3171 респондента, де ПТСР був пов’язаний з підвищеним ризиком стенокардії (співвідношення ризиків 2,4, 95% ДІ 1,3-4,5), серцевої недостатності (співвідношення ризиків 3,4, 95% ДІ 1,9- 6,0), бронхіту, астми, захворювань печінки та периферичних артерій (діапазон співвідношення ризиків = 2,5, 3,1) після коригування на соціально-демографічні фактори, куріння, індекс маси тіла, артеріальний тиск, депресію та порушення, пов’язані з вживанням алкоголю.
- Когортне дослідження 2018 року за участю 6481 дорослої людини, яка брала участь у розбиранні завалів після терористичної атаки на Світовий торговий центр у США, ПТСР виявився фактором ризику серцево-судинних захворювань. Кумулятивна частота інфаркту міокарда або інсульту була послідовно вищою у людей з ПТСР, незалежно від депресії.
- Дослідження Шведського національного реєстру за участю понад 136 000 пацієнтів із розладами, пов’язаними зі стресом (тобто ПТСР, гостра стресова реакція, розлад адаптації та інші стресові реакції), виявило підвищений ризик виникнення серцево-судинних захворювань у порівнянні з братами та сестрами ПТСР і порівняно з підібраною вибіркою населення загалом (n = 1366370). Серцево-судинні наслідки включали ішемічну хворобу серця, цереброваскулярну хворобу, тромбоз або емболію, серцеву недостатність, аритмію та фатальну серцево-судинну подію. Першого року після діагностики стресового розладу коефіцієнт небезпеки будь-якого серцево-судинного захворювання становив 1,64 (95% ДІ 1,45-1,84).
Аутоімунні та ендокринні захворювання
Рівень захворюваності на аутоімунні захворювання був вищим у пацієнтів з розладами, пов’язаними зі стресом, порівняно з підібраними людьми, які не зазнали стресу, і братами і сестрами (9,1 проти 6,0 і 6,5 на 1000 людино-років). У порівнянні з популяцією без стресу пацієнти з ПТСР мали підвищений ризик розвитку кількох аутоімунних захворювань (коефіцієнт склав 2,29, 95% ДІ 1,72-3,04).
Старість і деменція
Систематичні спостереження ПТСР та раннього старіння виявили помірні асоціації між ПТСР та можливими біологічними маркерами прискореного старіння, підвищеною коморбідністю зі станами, пов’язаними з деменцією, а також більш ранньою смертністю (середнє відношення ризиків 1,29).
Хвороба Альцгеймера і судинна деменція
В огляді досліджень були отримані попередні дані про більш високі показники хвороби Альцгеймера та судинну деменцію у пацієнтів з ПТСР.
Травматична черепно-мозкова травма (ТЧМТ)
Дослідження показали, що ТЧМТ та ПТСР часто зустрічаються у цивільних осіб і особливо у солдатів з бойовою ТЧМТ.
Наприклад, у дослідженні 2235 американських солдатів, які повернулися з бойових дій в Іраку та Афганістані, 11% у 2008 році мали позитивне підтвердження результату на ПТСР. Серед 268 солдатів з легкою формою із ЧМТ у 62% було виявлено ПТСР.
Дослідження, проведене серед солдатів США, показало, що ЧМТ безпосередньо пов’язана з підвищеним ризиком розвитку ПТСР протягом річного періоду спостереження.
Синдром подразненого кишківника
Високі показники синдрому подразненого кишківника були виявлені у пацієнтів із ПТСР. Систематичний огляд восьми досліджень, що охоплювали понад 648 000 осіб, проведений у 2019 році, показав загальне співвідношення шансів 2,80 (95% ДІ 2,06-3,54) для зв’язку між ПТСР та СПК. Більшість досліджень проводилося в США із залученням ветеранів армії.
Спільне виникнення ПТСР і СПК, ймовірно, пов’язане зі складною взаємодією між мозком і кишківником, дизрегуляціями в гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковій осі, потенційними порушеннями в імунній функції, мікробіомі та зміненими рівнями нейропептиду Y.
Джерела: