Шрифт

Аа Аа Аа

Колір фону

А А

Версія сайту

Кольорова Чорно-біла

Файли cookies

Цей сайт використовує файли cookie для аналізу взаємодії з сайтом, з метою підвищення якості обслуговування та безперебійної роботи сайту. Більш детально у Політиці cookies
Погоджуюсь
Поділитися:

ПТСР у дітей: діагностика та лікування

ПТСР
25 May 2022

Травма може статися в будь-якому віці. А травми від війни – тим паче.

Приблизно від 15% до 43% дівчат і від 14% до 43% хлопчиків переживають хоча б один травматичний досвід. З тих дітей і підлітків, які перенесли травму, близько у 3-15% дівчаток і від 1% до 6% хлопчиків розвивається ПТСР. 

Відмінності проявів ПТСР у дорослих та дітей

До основних ознак, що визначають наявність ПТСР у дорослих відносять:

  • напливи нав’язливих спогадів про небезпечні для життя ситуації, учасником яких була людина;
  • травматичні сновидіння з кошмарами, порушення сну;
  • прагнення уникати емоційних навантажень;
  • невпевненість через страх, і як наслідок – відкладання прийняття рішень, неконтактність з оточенням;
  • надмірна втома, дратівливість, депресивні стани, головні болі, нездатність концентрувати увагу на чомусь тощо.

Прояви посттравматичного стресового розладу у дітей:

  • постійні згадування про пережиті події (нав'язливі спогади, про які дитина може не зізнаватися дорослим), водночас уникнення всього, що нагадує їй про пережите;
  • емоційне напруження, вияви агресії або ж навпаки – апатичність, депресивність, емоційна відстороненість;
  • порушення сну, страшні сновидіння, через які дитина прокидається вночі, діти дошкільного та молодшого шкільного віку можуть плакати вночі;
  • підвищення рівня тривожності, очікування повторення подій;
  • порушення пам'яті, уваги, здатності вчитися;
  • постійне відтворення пережитого у грі (для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку);
  • саморуйнівна поведінка (зокрема у підлітків: нанесення самоушкоджень, алкоголізація, наркотизація).

Причини ПТСР у дітей та підлітків

Діти та підлітки можуть мати ПТСР, якщо вони пережили тяжку подію. Такі події включають:

  • війна,
  • сексуальне насильство,
  • фізичне чи психологічне насильство, чи інші насильницькі злочини,
  • стихійні лиха (наприклад, повені),
  • стрілянина в школах,
  • автокатастрофи або пожежі.

Фактори ризику

Чому одні люди, які пережили травматичну подію, починають страждати на ПТСР, а інші – ні?

Виділяють три групи факторів, поєднання яких призводить до виникнення ПТСР: 

  • інтенсивність травматичної події, її тривалість, несподіваність та неконтрольованість; 
  • сила захисних механізмів особистості та наявність соціальної підтримки;
  • особисті фактори ризику: вік на момент травми, наявність травматичних подій та психічних розладів в попередні періоди життя людини. 

Діти та підлітки потрапляють у зону ризику розвитку ПТСР. 

Водночас кожна людина, яку зачепили військові дії, має свої переживання та реакції, що є абсолютно нормальними у відповідь на ненормальну ситуацію. 

Методики діагностики ПТСР

Лабораторних методів виявлення ПТСР не існує. Тому методи діагностики ПТСР у дітей ґрунтуються на психофізіологічному обстеженні.

Увагу слід звертати на вказані вище прояви розладу. При цьому враховувати вік пацієнта. До 6 років – опитати батьків на предмет якості сну дитини, її стосунків з іншими дітьми. Старших за 6 років – за результатами бесіди та психологічного тестування самої дитини.

Ключові критерії постановки діагнозу ПТСР: беззаперечний факт травматичної події та збереження описаної симптоматики більш як місяць.

Можливі симптоми ПТСР у підлітків і дітей

Якщо після травматичної події  у дитини з’явилися нові поведінкові або емоційні проблеми, які тривають понад 2 тижні, це можуть бути прояви ПТСР.

Слід звернути увагу на наступні симптоми:   

  • з’являються постійні спогади та переживання травматичної події,
  • підвищене серцебиття та пітливість,
  • дитина легко лякається,
  • є емоційне заціпеніння,
  • дитина дуже сумна або пригнічена,
  • з’явилися раптові зміни в поведінці, мовленні, використанні слів або сильні емоції.  

Як допомогти своїй дитині?

Для того, щоб знизити ризики появи посттравматичного стресового розладу у дітей та сприяти зціленню, якщо ознаки розладу вже є, необхідно:

Для батьків:

  • психологічно стабілізуватися. Лише емоційно стабільні батьки можуть підтримати дітей,
  • налагодити режим дня та повернути, за можливості,  рутинні справи,
  • заручитися підтримкою близьких – налагодити спілкування з важливими людьми, якщо це надає вам підтримку та налаштовує на позитив,
  • робити фізичні вправи або щонайменше – гуляти на свіжому повітрі,
  • обмежити перегляд новин та сортувати інформацію, яку ви отримуєте від емоційно яскраво забарвленого контенту,
  • звернутися за допомогою до психолога/психотерапевта, який допоможе опанувати техніки емоційної стабілізації себе і близьких та попередити або зупинити розвиток ПТСР. 

Для дітей:

  • забезпечити (відновити) почуття безпеки,
  • залучати дитину до фізичної активності (фізкультура, танці, регулярні прогулянки на свіжому повітрі тощо);
  • відновити режим дня — це надає дітям почуття захищеності, ресурс та надію на повернення до звичайного, мирного життя; 
  • надавати дитині почуття єдності та підтримки (у першу чергу – з боку батьків або осіб, які їх замінюють): дитина має знати, що близькі люди поруч і вони її люблять; важливими тут будуть також безпечний тілесний контакт – обійми з близькими дорослими, тримання за руку тощо,
  • вислуховувати дитину, коли вона хоче поговорити, отримати відповіді на свої запитання,
  • дозволити дитині висловлювати свої емоції та почуття,
  • пояснювати дитині те, що сталося: правдива інформація, доступними для віку словами,
  • залучати дитину до соціальної активності: спілкування з однолітками, волонтерської діяльності в громаді, доступної віку,
  • скеровувати агресію дитини та формувати здорові поведінкові рамки, 
  • надати доступ дитині до професійної психологічної/психотерапевтичної допомоги: фахівці підкажуть дитині та батькам, як справлятися з емоціями, як навчитися релаксації, як контролювати негативні спогади тощо, що допоможе попередити або зупинити розвиток ПТСР.   

Лікування ПТСР

Психіка як дорослих, так і особливо дітей та підлітків, має величезні резерви для відновлення і саморегуляції. Завдяки підтримці рідних та, за потреби, психологічної підтримки фахівців, людина може повернутися до норми після травматичного досвіду. Перший і головний крок – забезпечити дитині середовище безпеки й зняти з неї відчуття власної провини. Дітям необхідно донести, що вони в безпеці, а їх реакції – цілком природні.

Для корекції ПТСР у дітей найчастіше використовують спрямовану на подолання травми когнітивно-поведінкову терапію.

Вона включає:

  1. Навчання батьків особливостям спілкування з дитиною. Вони мають донести до дитини її важливість для них, дати віру в себе.

  2. Навчання дітей методикам релаксації.

  3. Тренування навичок керування своїми емоціями.

  4. Виявлення та робота з думками, які перешкоджають адаптації, наприклад – самозвинуваченням.

  5. Оповідання про травматичну подію з постійним зниженням напруги емоційного переживання в процесі.

  6. Експозиція – регулярне м’яке нагадування дитині про травматичну подію з одночасним роз’ясненням, як керувати власними реакціями.

  7. Проведення сімейних занять.

  8. Створення стійкого відчуття безпеки для дитини.

Діти з ПТСР мають вищий ризик суїциду. Тому для лікування ПТСР у дітей, які мають схильності до саморуйнування, може бути розглянутим  питання тимчасового стаціонарного психіатричного лікування.

У дітей молодшого віку слід впроваджувати ігровий компонент перероблення травми. Однак необхідно уникати трансформації гри в реконструкцію.

Фармакологічна терапія

У разі неефективності психологічних методик, розглядається фармакологічне лікування. Фармакотерапія направляється на боротьбу з критичними симптомами: порушення сну, дратівливість, гіперзбудливість тощо.

Застосування фармакологічної терапії для дітей відбувається під пильним контролем психіатра.

Куди батькам звертатися за допомогою?

Якщо ви чи ваші діти були свідками травматичних подій, пережили втрату, різко змінили звичне життя та місцеперебування через війну, зверніться до фахівців за допомогою.

Особливо, якщо й через деякий час (кілька тижнів) дитина все ще не може прийти до тями та виконувати звичні справи. В першу чергу, можете проконсультуватися із сімейним лікарем, який зможе дати пораду щодо подальших кроків для лікування ПТСР у дітей.

Пам’ятайте, що відновлення вимагає часу. І тільки спокійні батьки та професійні психологи можуть допомогти дитині впоратися.
 


Джерела:

  1. https://www.ptsd.va.gov/understand/common/common_children_teens.asp
  2. https://www.encyclopedia-deti.com/trevozhnost-i-depressiya/ot-ekspertov/posttravmaticheskoe-stressovoe-rasstroystvo-u-detey-mladshego
  3. https://www.ptsd.va.gov/understand/common/common_children_teens.asp
  4. https://www.unicef.org/ukraine/stories/about-post-traumatic-stress-disorder
  5. https://gfmg.ua/news-medicine/posttravmatichnij-stresovij-rozlad-ptsr
  6. https://acmc.ua/ptsr-ta-tryvozhnist-u-ditej-cherez-vijnu-shho-potribno-znaty-ta-yak-dopomogty-u-pershi-dni-j-tyzhni/
     
Cпеціалізоване видання, призначене для медичних установ та лікарів.