Шрифт

Аа Аа Аа

Колір фону

А А

Версія сайту

Кольорова Чорно-біла

Файли cookies

Цей сайт використовує файли cookie для аналізу взаємодії з сайтом, з метою підвищення якості обслуговування та безперебійної роботи сайту. Більш детально у Політиці cookies
Погоджуюсь
Поділитися:

Гіперпильність при ПТСР: особливості та терапія

ПТСР
26 May 2022

Організм людини володіє потужними самозахисними властивостями.

Зокрема, і гіперпильність — це спосіб організму захистити вас від загрозливих ситуацій.

Хронічна підвищена пильність може бути поширеним проявом посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Детальну інформацію про ПТСР можна прочитати в окремій статті.

Симптоми гіперпильності при ПТСР

Одним із багатьох симптомів ПТСР є підвищена пильність (гіперпильність).

Гіперпильність проявляється відчуттям загрози в безпечних ситуаціях, місцях  з людьми. . Навіть знайоме оточення і люди можуть бути проблемою, оскільки гіперпильність може змусити людей гостро оцінювати деталі, на які раніше не звертали увагу – мова тіла, голос і тон людини, її настрій, вираз обличчя.

Гіперпильність можна охарактеризувати чотирма загальними ознаками.

  • Переоцінка загрози: надто пильні люди будуть шукати загроз, які або малоймовірні, або перебільшені. 
  • Нав’язливе уникнення передбачуваних загроз: людина  завчасно уникає місць, де, на її думку, можуть виникнути загрозливі ситуації (наприклад, громадські зібрання) У крайніх випадках у людини може розвинутися агорафобія – різновид нав’язливих страхів, що охоплює сукупність фобій різних типів: відчуття страху перед натовпом, боязнь перебувати без супроводу на відкритій місцевості, у громадських місцях, транспорті.
  • Підвищений рефлекс страху: це ненормальна реакція, при якій людина здригається від будь-якого раптового шуму, руху або несподіванки, навіть посеред ночі. Перебування в новому оточенні може ще більше посилити реакцію.
  • Фізіологічні симптоми, викликані адреналіном: люди з гіперпильністю, пов’язаною з ПТСР, часто мають стійку реакцію адреналіну, що проявляється розширенням зіниць, збільшенням частоти серцевих скорочень і підвищенням артеріального тиску.

Деякі інші поширені прояви гіперпильності:

  • Відсутність об’єктивності.
  • Надмірний аналіз того, що люди бачать або думають про нас.
  • Неусвідомлення того, що є очевидним для інших.
  • Стривожений, неспокійний вигляд, людина не може всидіти на місці.
  • Небажання пробувати щось нове або знайомитися з новими людьми.
  • Іноді люди з гіперпильністю не можуть розмовляти, тому що відволікаються на якісь деталі/звуки й не можуть зосередитися.
  • Постійне хвилювання за інших.
  • Вплив на сон: хтось може дуже боятися заснути, і коли засинає, то найменший шум може повністю розбудити людину, а через сплеск адреналіну може бути дуже важко заснути знову.
  • Катастрофізація: паніка, пов’язана з гіперпильністю, акцентує людину лише на негативне і вона несвідомо створює ситуацію, яка свідомо призведе до невдачі.

Багато людей з підвищеною пильністю не вважають свої реакції необґрунтованими. Вони можуть відчувати, що їхні дії необхідні для збереження безпеки після травми. Однак, якщо гіперпильність заважає займатися повсякденною діяльністю, то її необхідно лікувати як частину посттравматичного стресового розладу.

Особливості терапії

Лікування гіперпильності може відрізнятися залежно від основної причини, а також від тяжкості поведінки. 

Першим кроком у терапії є відокремлення людини від середовища, в якому існує реальна загроза (наприклад, у випадках домашнього насильства) або там, де потенційна загроза може бути реальною (наприклад, робота в поліції).

Лікування може  включати психотерапію або медикаментозну терапію:

  • Когнітивно-поведінкова терапія: це розмовна терапія, яка може допомогти вам змінити свій спосіб мислення при ПТСР: почуватися краще і поводитись інакше. Зазвичай цей вид терапії при ПТСР проводиться сам на сам, інколи — може відбуватися в групах. 
  • Експозиційна терапія: мета експозиційної терапії полягає в тому, щоб піддати вас впливу тригерів, які стимулюють стрес. Це допоможе вам розпізнавати ти їх у житті й знаходити способи більш м’яко реагувати.
  • Метод десенсибілізації й опрацьовування за допомогою рухів очей: це техніка, яка використовує рухи очей, щоб допомогти мозку обробити травматичні спогади та поступово зменшувати ПТСР. Вас попросять згадати травматичний випадок і те, що він змушує вас думати та почувати. Під час цього вам необхідно виконати рухи очима або отримати деяку «білатеральну стимуляцію», наприклад, постукування руками. Це знижує інтенсивність емоцій, які людина відчуває з приводу травматичного спогаду, допомагаючи усунути травму. 
  • Ліки: у лікуванні ПТСР та їх тривожних розладів можуть застосовуватись антидепресанти,  протитривожні (анксіолітичні) препарати. Однак їх призначення має визначатися виключно лікарем, так само як і тривалість та схема застосування.

Гіперпильність, як симптом ПТСР, не можна лікувати окремо. Терапія гіперпильності залежить від належного лікування основного розладу, а у деяких випадках може знадобитися госпіталізація, щоб контролювати симптоми.

Практичні поради

Гіперпильність може цілком захопити життя людей, які страждають на посттравматичний стресовий розлад. Деякі з цих порад можуть допомогти вам відчути себе трохи спокійніше.

  • Прозора шторка для душу. Для декого звичайна шторка для душу, в поєднанні з перебуванням у невеликому закритому просторі душової кабіни, може приховувати «невідоме». Якщо ви відчуваєте щось подібне, спробуйте змінити шторку для душу на прозору.
  • Освітлення. Темрява здатна викликати страх навіть у людей без ПТСР.  Якщо ви відчуваєте дискомфорт через темряву, подумайте про встановлення датчика руху біля вхідних дверей, встановіть нічник у спальні та коридорі поряд.
  • Сигналізація. Якщо гіперпильність заважає вам заснути через страх появи сторонніх людей у квартирі, вам допоможе охоронна система зі спеціальним режимом для нічного періоду.
  • Переміщуйте свої меблі відповідно до ваших потреб. Наприклад, розмістіть диван так, щоб ви могли бачити двері або вікна під час перегляду телевізора.
  • Слухайте музику. Для декого прослуховування музики означає, що вони не чують, що відбувається навколо. Для інших відтворення тихої музики в навушниках під час руху може відволікати увагу на будь-які раптові звуки.

Пам’ятайте, що іноді навіть незначні речі можуть підвищити ваше відчуття безпеки.


Джерела:

  1. https://www.ptsduk.org/hypervigilance-and-ptsd/  
  2. https://www.rcpsych.ac.uk/mental-health/  
  3. https://www.verywellmind.com/hypervigilance-2797363
Cпеціалізоване видання, призначене для медичних установ та лікарів.